Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання  є чи не найактуальнішою проблемою сьогодення  для старшокласників, їхніх батьків та вчителів. Незабаром на випускників очікує випробування, від успішності якого залежатиме їхня доля. Це підвищує відповідальність вчителів, яким потрібно підготувати учнів до нової  для них форми оцінювання – тестування.  
            Як зробити процедуру ЗНО  ефективною  як для учнів, так і для вчителів? Чи готові наші діти психологічно до випробування?
        Острах  до тестування спостерігається в значної кількості  учнів сучасної школи з її інноваціями і змінами  в підході  до оцінки знань. У результаті  в багатьох учнів  різко підвищується  частота серцевих  скорочень, зростає величина  артеріального  тиску, підсилюється  тонус кісткової мускулатури,  порушується  нормальне співвідношення  фаз сну. 
      Характер реакції  організму учнів на зовнішнє незалежне оцінювання  залежить не тільки  від самого  стресового  фактора, але і від особистісних  особливостей  учнів, мотивації  до навчання  та ін.. У деяких учнів процедура тестування може мати значний  травмуючий    вплив   на психіку  аж до появи невротичних розладів. 
        Тому, перед батьками, вчителями,  практичними психологами стоять завдання,  перш за все,  навчити дітей долати напруження, сформувати у  них  емоційно-позитивне ставлення до  тестування, навички самоорганізації в напружених ситуаціях, розвивати вміння  організувати самоосвітню діяльність в період підготовки до  ЗНО. 
Дуже корисно правильно розподілити час для занять, відпочинку, прогулянок на свіжому повітрі. 
        Не  слід забувати про  чергування фізичної та  розумової діяльності. Закінчувати   заняття  корисно за дві години до сну. Вважається, що матеріал, вивчений у ніч перед іспитом, запам’ятовується найкраще, однак відтворити його ви зможете тільки через 10—12 годин. Починати повторення треба  з  тих запитань, які  здаються нецікавими чи були найважчими.  Під час вивчення матеріалу корисно записувати або виділяти важливі фрагменти й вузлові поняття.   Доцільно структурувати матеріал за допомогою планів, схем, причому робити це в письмовому  вигляді. При засвоєнні  нової інформації  важливо  розуміти  її,  а не запам’ятовувати   механічно. Не рекомендується вивчати новий матеріал  безпосередньо перед  тестуванням, оскільки  це може  призвести  до забування раніше  засвоєного. Краще за два тижні до тестування займатися  повторенням   та закріпленням  пройденого матеріалу. Відповіді на найбільш  складні питання бажано розгорнуто розказати комусь. 
         Напередодні складання ЗНО потрібно добре виспатись і не відновляти зранку зубріння. Дослідження психологів засвідчили, що в такому разі в пам’яті залишається тільки матеріал, прочитаний уранці, решта благополучно забувається. За два – три дні  до тестування  слід  відпочити. Інакше може виникнути перевтомлення, яке зведе всі зусилля нанівець. 
        Питання харчування та психологічної підтримки лягають на плечі батьків. Під час  підготовки до  тестування у раціон підлітка корисно включати продукти, багаті на магній, калій, селен, фосфор, вітаміни А, В, Е, що мають антистресову активність. Вони містяться в молоці, бананах, горіхах, родзинках, салаті, морепродуктах, селену багато у м’ясі. Можна дозволити більше шоколаду, бо, окрім того, що містить глюкозу, необхідну для живлення мозку, він сприяє загальному підвищенню настрою і знижує негативний вплив стресу на організм. Корисно пити більше води або соків. Міцний чай чи кава, як стимулятори нервової системи, пити  не рекомендуються. 
          Насамперед важливе позитивне налаштування в сім’ї на вдалий результат. Тривога  батьків  передається школяру — він починає сумніватися у власних силах, нервувати. Навіть якщо мати зовні врівноважена, дитина відчуває її внутрішнє переживання. Тому слід  рекомендувати батькам спокійно й відверто обговорювати з дітьми питання підготовки до ЗНО, з’ясувати, які можуть виникнути проблеми,  виявити  причину страхів (якщо вони є).  Спільно вирішити, що можна зробити за час, який залишився, для розв’язання проблем, — організувати додаткові заняття, якщо дитина погано знає матеріал, можливо — допомогу психолога для дитини, невпевненої у власних силах, із заниженою самооцінкою. Потрібно постаратися створити атмосферу повної  взаємної  довіри, а також пояснити, що навіть у разі поганого результату трагедії не станеться і батьки завжди підтримають.
            Однак головне в цій роботі -   це   співпраця всіх  учасників  процессу: учителів, батьків та дітей.   
Тільки в такому разі складний   період мине без ускладнень. І дитина зможе рушити в подальше життя з упевненістю у власних  силах. 

                               

                                                                     Рожновська  Т.О.                         методист РМК